Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації

Більшість відомих чисельних та експериментальних досліджень процесу детонації було проведено для детонаційних камер (ДК) простої конфігурації, що представляють собою циліндр постійного поперечного перерізу. Експериментальні дослідження детонації у камері змінного поперечного перерізу проводились з...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Олександр Золотько, Олександр Аксьонов, Віталій Столярчук
Format: Article
Language:English
Published: Oles Honchar Dnipro National University 2023-06-01
Series:Challenges and Issues of Modern Science
Online Access:https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/12
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1823858760472330240
author Олександр Золотько
Олександр Аксьонов
Віталій Столярчук
author_facet Олександр Золотько
Олександр Аксьонов
Віталій Столярчук
author_sort Олександр Золотько
collection DOAJ
description Більшість відомих чисельних та експериментальних досліджень процесу детонації було проведено для детонаційних камер (ДК) простої конфігурації, що представляють собою циліндр постійного поперечного перерізу. Експериментальні дослідження детонації у камері змінного поперечного перерізу проводились з метою пошуку можливості посилення імпульсних і термогазодинамічних параметрів детонаційного течії [1]. У ДК складної просторової конфігурації реалізується нестаціонарний режим поширення детонаційних хвиль (ДХВ)  на відміну від сталого режиму, який є характерним для роботи циліндричної камери. Розглянемо результати математичного моделювання детонаційних процесів в осесиметричній детонаційній камері, яка складається з декількох секцій [2]. До центральної (основної) циліндричної секції камери великого діаметра з обох сторін були приєднані дві циліндричні секції меншого діаметра. Стикування секцій великого та малого діаметрів здійснювалося за допомогою перехідних секцій, які мають форму зрізаного конуса. Як паливо використовувалася воднево-повітряна суміш стехіометричного складу під тиском 101,3 кПа при температурі 298 К. Ініціювання детонації здійснювалося у вхідному або вихідному перерізі камери. Геометрична конфігурація ДК відповідає конструктивній схемі камери перспективного багаторежимного детонаційного двигуна, призначеного для польоту з гіперзвуковою швидкістю у верхніх шарах атмосфери та у космічному просторі [3].
format Article
id doaj-art-349ed097d04f40fa926df10230a292f6
institution Kabale University
issn 3083-5704
language English
publishDate 2023-06-01
publisher Oles Honchar Dnipro National University
record_format Article
series Challenges and Issues of Modern Science
spelling doaj-art-349ed097d04f40fa926df10230a292f62025-02-11T09:58:28ZengOles Honchar Dnipro National UniversityChallenges and Issues of Modern Science3083-57042023-06-011Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігураціїОлександр Золотько0https://orcid.org/0009-0008-5600-500XОлександр Аксьонов1https://orcid.org/0000-0002-5399-7292Віталій Столярчук2https://orcid.org/0000-0001-6082-7577Дніпровський національний університет імені Олеся ГончараДніпровський національний університет імені Олеся ГончараДніпровський національний університет імені Олеся Гончара Більшість відомих чисельних та експериментальних досліджень процесу детонації було проведено для детонаційних камер (ДК) простої конфігурації, що представляють собою циліндр постійного поперечного перерізу. Експериментальні дослідження детонації у камері змінного поперечного перерізу проводились з метою пошуку можливості посилення імпульсних і термогазодинамічних параметрів детонаційного течії [1]. У ДК складної просторової конфігурації реалізується нестаціонарний режим поширення детонаційних хвиль (ДХВ)  на відміну від сталого режиму, який є характерним для роботи циліндричної камери. Розглянемо результати математичного моделювання детонаційних процесів в осесиметричній детонаційній камері, яка складається з декількох секцій [2]. До центральної (основної) циліндричної секції камери великого діаметра з обох сторін були приєднані дві циліндричні секції меншого діаметра. Стикування секцій великого та малого діаметрів здійснювалося за допомогою перехідних секцій, які мають форму зрізаного конуса. Як паливо використовувалася воднево-повітряна суміш стехіометричного складу під тиском 101,3 кПа при температурі 298 К. Ініціювання детонації здійснювалося у вхідному або вихідному перерізі камери. Геометрична конфігурація ДК відповідає конструктивній схемі камери перспективного багаторежимного детонаційного двигуна, призначеного для польоту з гіперзвуковою швидкістю у верхніх шарах атмосфери та у космічному просторі [3]. https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/12
spellingShingle Олександр Золотько
Олександр Аксьонов
Віталій Столярчук
Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
Challenges and Issues of Modern Science
title Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
title_full Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
title_fullStr Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
title_full_unstemmed Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
title_short Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
title_sort особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
url https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/12
work_keys_str_mv AT oleksandrzolotʹko osoblivostírobočogoprocesuvdetonacíjníjkamerískladnoíkonfíguracíí
AT oleksandraksʹonov osoblivostírobočogoprocesuvdetonacíjníjkamerískladnoíkonfíguracíí
AT vítalíjstolârčuk osoblivostírobočogoprocesuvdetonacíjníjkamerískladnoíkonfíguracíí