ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine
2024-10-01
|
| Series: | Інформаційні технології і засоби навчання |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/5792 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1823864067847094272 |
|---|---|
| author | Костянтин Гриценко Валерій Яценко Ксенія Могильна |
| author_facet | Костянтин Гриценко Валерій Яценко Ксенія Могильна |
| author_sort | Костянтин Гриценко |
| collection | DOAJ |
| description |
У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових стратегій європейського регіону. Актуальність дослідження підкреслюється глобальним прискоренням цифрової трансформації після пандемії COVID-19.
Результати проведеного дослідження показують, що цифрові навички та цифрова трансформація бізнесу є найбільш поширеними напрямками цифрових стратегій країн ЄС, тоді як цифровізації державних послуг, включно з територіальним розвитком та державними фінансами, приділяється значно менше уваги. Виявлено, що профільні міністерства є головними ініціаторами прийняття цифрових стратегій у країнах ЄС, ухваленням яких також можуть займатися інші суб’єкти, такі як непрофільні міністерства, центральні уряди та інші державні установи. У статті розглянуто переваги та ризики, пов’язані з ініціюванням цифрової стратегії кожним із зазначених суб’єктів.
Проаналізовано різні механізми фінансування національних цифрових стратегій, включно з державним бюджетом, надходженнями від фондів ЄС і приватних інвесторів, акцентовано увагу на перевагах і недоліках кожного підходу. Виконаний аналіз дат прийняття цифрових стратегій вказує на значне підвищення уваги урядів європейських країн до цифрової трансформації після 2020 року, що збігається з початком пандемії COVID-19. Розглянуто наслідки ухвалення короткострокового та довгострокового стратегічного планування для цифрової трансформації держави, їх переваги та недоліки.
Практична цінність статті полягає в тому, що вона надає зацікавленим сторонам інформацію про особливості національних цифрових стратегій країн ЄС, сприяючи формулюванню більш ефективної та цілеспрямованої політики країн, що знаходяться в процесі розробки та впровадження національної цифрової стратегії, зокрема України. Це сприяє також обговоренню питань управління та формування політики цифровізації.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-3b1b900cf4634f64b7c604f1ae4583fd |
| institution | Kabale University |
| issn | 2076-8184 |
| language | English |
| publishDate | 2024-10-01 |
| publisher | Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine |
| record_format | Article |
| series | Інформаційні технології і засоби навчання |
| spelling | doaj-art-3b1b900cf4634f64b7c604f1ae4583fd2025-02-09T08:37:06ZengInstitute for Digitalisation of Education of the NAES of UkraineІнформаційні технології і засоби навчання2076-81842024-10-01103510.33407/itlt.v103i5.5792ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІКостянтин Гриценко0https://orcid.org/0000-0002-7855-691XВалерій Яценко1https://orcid.org/0000-0003-2316-3817Ксенія Могильна2https://orcid.org/0000-0002-7472-2458Сумський державний університет, м. Суми, УкраїнаСумський державний університет, м. Суми, УкраїнаСумський державний університет, м. Суми, Україна У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових стратегій європейського регіону. Актуальність дослідження підкреслюється глобальним прискоренням цифрової трансформації після пандемії COVID-19. Результати проведеного дослідження показують, що цифрові навички та цифрова трансформація бізнесу є найбільш поширеними напрямками цифрових стратегій країн ЄС, тоді як цифровізації державних послуг, включно з територіальним розвитком та державними фінансами, приділяється значно менше уваги. Виявлено, що профільні міністерства є головними ініціаторами прийняття цифрових стратегій у країнах ЄС, ухваленням яких також можуть займатися інші суб’єкти, такі як непрофільні міністерства, центральні уряди та інші державні установи. У статті розглянуто переваги та ризики, пов’язані з ініціюванням цифрової стратегії кожним із зазначених суб’єктів. Проаналізовано різні механізми фінансування національних цифрових стратегій, включно з державним бюджетом, надходженнями від фондів ЄС і приватних інвесторів, акцентовано увагу на перевагах і недоліках кожного підходу. Виконаний аналіз дат прийняття цифрових стратегій вказує на значне підвищення уваги урядів європейських країн до цифрової трансформації після 2020 року, що збігається з початком пандемії COVID-19. Розглянуто наслідки ухвалення короткострокового та довгострокового стратегічного планування для цифрової трансформації держави, їх переваги та недоліки. Практична цінність статті полягає в тому, що вона надає зацікавленим сторонам інформацію про особливості національних цифрових стратегій країн ЄС, сприяючи формулюванню більш ефективної та цілеспрямованої політики країн, що знаходяться в процесі розробки та впровадження національної цифрової стратегії, зокрема України. Це сприяє також обговоренню питань управління та формування політики цифровізації. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/5792цифрова трансформаціяцифровізаціянаціональна цифрова стратегіяЄвропейський Союзуправлінняцифрові навички |
| spellingShingle | Костянтин Гриценко Валерій Яценко Ксенія Могильна ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ Інформаційні технології і засоби навчання цифрова трансформація цифровізація національна цифрова стратегія Європейський Союз управління цифрові навички |
| title | ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ |
| title_full | ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ |
| title_fullStr | ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ |
| title_full_unstemmed | ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ |
| title_short | ДОСВІД ЄС ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ |
| title_sort | досвід єс щодо розроблення та впровадження стратегічних документів цифрової трансформації на національному рівні |
| topic | цифрова трансформація цифровізація національна цифрова стратегія Європейський Союз управління цифрові навички |
| url | https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/5792 |
| work_keys_str_mv | AT kostântingricenko dosvídêsŝodorozroblennâtavprovadžennâstrategíčnihdokumentívcifrovoítransformacíínanacíonalʹnomurívní AT valeríjâcenko dosvídêsŝodorozroblennâtavprovadžennâstrategíčnihdokumentívcifrovoítransformacíínanacíonalʹnomurívní AT kseníâmogilʹna dosvídêsŝodorozroblennâtavprovadžennâstrategíčnihdokumentívcifrovoítransformacíínanacíonalʹnomurívní |