ЦИФРОВІ БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ ОСВІТИ І ПРО ОСВІТУ: ДОСВІД ДАНІЇ
У статті проаналізовано зміст та специфіку відкритих освітніх електронних баз даних Данії з метою адаптації наявного данського досвіду до процесу цифровізації освітньої сфери в Україні. Відзначено, що ці процеси охоплюють сферу державної політики цифровізації сфери освіти (організаційні, методичні,...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine
2024-02-01
|
| Series: | Інформаційні технології і засоби навчання |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/5509 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті проаналізовано зміст та специфіку відкритих освітніх електронних баз даних Данії з метою адаптації наявного данського досвіду до процесу цифровізації освітньої сфери в Україні. Відзначено, що ці процеси охоплюють сферу державної політики цифровізації сфери освіти (організаційні, методичні, управлінські, моніторингові, акумулятивні механізми): менеджмент освіти (зберігання даних для відображення історії змін, моніторинг наявних сервісів та систем контролю якості освіти, накопичення статистичних даних та їх прогностичний аналіз), методичне забезпечення процесу формування цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу (побудова інформаційних профілів, розвиток цифрових дидактичних підсистем, зростання рівня конкурентоспроможності закладів освіти як провайдерів), наукову сферу (цифровізація відкритого наукового середовища, побудова простору академічної доброчесності, співпраця науковців і стейкхолдерів).
Проаналізовано спільні характеристики Національної електронної науково-інформаційної Системи URIS та данської освітньої бази даних MED. Побудовано модель візії бази даних MED (суб’єкти освітньої діяльності та зміст їхньої діяльності). Представлено структуру моніторингу якості освіти в Данії, покладену в основу відкритих електронних баз; вона передбачає оцінювання професійної діяльності педагогів, відповідність навчальних програм соціальному замовленню, результативність державних/регіональних видів атестації випускників, стандартизацію й уніфікацію системи оцінювання, обов’язковість регіонального аналізу статистичних даних. Відзначено, що значущим спонукальним чинником для створення бази MED стали виявлені проблеми й недоліки комп’ютерного тестування випускників шкіл у контексті оцінювання якості їх діяльності.
Сформульовано висновок про те, що відкрита електронна база дає можливість будувати статистично обґрунтовані кореляційні зв’язки між наявними соціальними характеристиками педагогів і учнів усіх рівнів і типів шкіл. Відзначено основні переваги створеної відкритої бази MED: відповідність світовим вимогам оцінки «доданої вартості вчителя», високочастотність збору даних, прогностичний характер висновків щодо формування освітньої політики держави.
|
|---|---|
| ISSN: | 2076-8184 |